The Blog

Ранній підлітковий період – це етап онтогенезу, знаходиться між дитинством і юністю. Він охоплює період від 10-12 до 13-14 років.

Традиційно ранній підлітковий вік вважають періодом відчудження від дорослих, проте це ще й час бурхливого розвитку пізнавальної діяльності. Період характеризується становленням вибірковості, ціленаправленості сприйняття. В цей період активно формується  абстрактне, теоретичне мислення, що опирається на поняття, часто не повязані з конкретними уявленнями, з’являється здатність висловлювати гіпотези та перевіряти їх. Підліток вчиться оцінювати самого  себе, таким чином дивитися на себе не  “зовні” а  “з середини”. Орієнтація на оцінку оточуючих змінюється на самоорієнтацію.

Л.С.Виговський стверджував, що спроби дорослих уникнути проявів кризи, створивши умови для реалізації нових потреб, як правило, виявляються нерезультативними. Підліток ніби провокує заборони, щоб отримати можливість перевірити свої сили в їх подоланні, власними зусиллями розширити границі своєї самостійності.

Криза підліткового періоду проходить у три фази:

– негативну, або передкритичну – фаза руйнування старих звичок, стереотипів

– кульмінаційну точку кризи

– посткритичну – фазу формування нових структур, побудови нових взаємовідносин.

Вікова криза може проходити в двох формах. Перша – це криза незалежності. Її симптоми – впертість, негативізм, обезцінювання дорослих, негативне відношення до правил та проханнь. Відбувається ривок вперед за межі старих норм чи правил. Друга форма – криза залежності, протилежна першій: надмірна слухняність, залежність від старших та сильніших. Повернення до тої системи взаємовідносин, яка гарантувала емоційний спокій, почуття впевненості та захищеності.

В першому випадку “Я – вже не дитина”, в другому “Я – дитина і хочу нею лишитися”.

З точки зору формування цілісної особистості, перша форма є найбільш успішною для дитини, тож батькам потрібно враховувати це і направляти свою увагу на підтримання самостійності та незалежності дитини.

Цікавість до навколишнього світу у підлітка не завжди направлена на шкільне навчання, навпаки, вона частіше спрямовується на все, що з ним не пов’язане. Саме тому варто підтримати нетипову зацікавленість підлітка і це може гарантувати більш високі результати у становленні успішної особистості.

Основні напрямки роботи з підлітками:

-формування нового рівня мислення, широкого спектру здібностей, інтересів

-формування зацікавленості до взаємовідносин з іншими людьми, навиків спілкування

-розвиток інтересу до себе, внутрішніх критеріїв самооцінки

-формування знаннь і уявленнь про зміни, що з ним відбуваються, пов’язаних з тілом та статевим дозріванням

 

 

Ludmyla Melnyk

Сертифікований коуч та тьютор практик

Leave a Comment

Your email address will not be published.

Your Comment*

Name*

Email*

Website